Сесія «під ключ» - Студентське життя - Корисні статті - ІТС "Інформ-Сервіс" - комп'ютери та послуги студентам
Інформ-сервіс
Субота, 03.12.2016, 14:33
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Корисні статтіРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії каталога
Бізнес [5]
Статті про ведення бізнесу
Комп'ютери та інтернет [2]
Статті по інформаційним технологіям
Студентське життя [8]
Статті про студентів та їх життя
Міні-чат
200
Наше опитування
Чому Ви замовляєте/купуєте готову наукову роботу, а не пишете її самі?
Всього відповідей: 47
Головна » Статті » Студентське життя

Сесія «під ключ»
Догорає сесія. У її «диму» ще не вщухли студентські пристрасті. Не складно припустити, що нинішня сесія (як і всі інші) стала досить «рибною» для фірм, які займаються написанням «на замовлення» курсових й інших необхідних студенту робіт. Контор, які надають у столиці інформаційні послуги, — понад десять. Як показує практика, розкривати свої виробничі таємниці вони не поспішають. Вдалося лише дізнатися, що кожна з них спеціалізується на одному чи кількох предметах. Авторами нерідко виступають самі викладачі вищих навчальних закладів, а щодня до фірм звертаються в середньому до 50 студентів. 

Явище «роботи на замовлення» провокує безліч запитань. Одне з них: чи не надають такі фірми студентам «ведмежу послугу», насамперед тим, що виконують роботу, м’яко кажучи, не завжди якісно. Як показало міні-опитування кореспондента «Дня», ніхто з тих, хто вдався до «інформаційної» допомоги, не залишився задоволеним. Дипломи, курсові містять фактологічні та логічні помилки. Студентка юридичного факультету Ольга поскаржилася, що виконана «на замовлення» робота здебільшого скидалася на трактат із філософії. Обіцяні фірмою «дописування» та «переписування» нічого не дали. «Після того, як у «переробленій» уже втретє роботі практично нічого не змінилося, я перестала вимагати, взяла диплом і пішла», — розповідає третьокурсниця-соціолог Інна. При цьому вартість однієї сторінки «інформаційної послуги» становить 11 гривень, якщо йдеться про диплом, 8 гривень — якщо пишуть курсову (5—6 гривень — реферат). 

Проте студенти однаково лізуть до мишоловки за інтелектуально безкоштовним сиром. І виникає запитання: хто винен? Нинішня система освіти, що примушує писати наукові роботи не тільки тих, хто в майбутньому планує стати вченим? Ліниві та нерозумні студенти, які не спроможні осмислити кілька десятків сторінок опису предмета, якому вони зібралися присвятити своє життя? Зухвалі фірми та сайти, які обіцяють усе й одразу, тим самим відбиваючи бажання вчитися? 

Викладачі звинувачують всіх. На думку доцента кафедри криміналістики КНУ ім. Тараса Шевченка Володимира Дзюби, купівля- продаж курсових є злочином проти інтелекту нації і вже призвела до того, що рівень знань середньостатистичного студента знизився. Не всім курсові даються легко, але написана з п’ятої спроби робота приносить студенту набагато більше користі, ніж куплена: «Студент повинен набиратися в університеті знань та інтелектуальної майстерності, а не вчитися котитися життєвою дорогою «шариком», — зазначає Володимир Трохимович. Він признається, що особисто проганяє з-під університету «роздавальників» оголошень, оскільки вважає: держава повинна вжити заходів щодо власників і співробітників підприємств «інформаційних послуг». 

Водночас у Міністерстві освіти та науки жодної проблеми у ситуації, що виникла, не вбачають. Про факт існування таких фірм там знають і спокійно зазначають, що закон діяльність «торговців мізками» не регламентує. «Через кілька років це явище зникне само по собі. Станеться це тоді, коли вже не буде потрібна ні дипломна робота, ні сам диплом, а лише знання та навички», — прогнозує директор департаменту вищої освіти Ярослав Болюбаш. На його думку, такі часи настануть дуже скоро. Крім того, в міністерстві вважають, що використання студентом чужої праці може принести йому навіть користь. Мовляв, захистити замовлену роботу просто так не вдасться — доведеться перечитати її та, відповідно, почерпнути цінні для майбутнього життя відомості. 

Позиція авторів робіт на замовлення нейтральна. «Нам потрібні гроші, а студентам — роботи», — цією основною схемою ринкової економіки вони пояснюють етичний бiк своєї діяльності. «Письменник» наукових робіт, який побажав залишитися невідомим, виправдовує студентів: ні часу вони не мають, ні сил, та й не потрібні їм зовсім ці роботи. З його слів, продає свої мізки він не стільки заради грошей, скільки з бажання допомогти студентам та любові до мистецтва — мистецтва написання наукових робіт. 

На щастя, студентам також не чуже це мистецтво. Як сказала студентка Інституту філології Ганна Вовченко, справа не в зайнятості та не в зайвих грошах, а в повазі до себе. Якщо вважаєш себе професіоналом і творчою особистістю, — напишеш свою курсову сам. А якщо купуєш мізки «в магазині», — отже, визнаєш, що ти їх не маєш.

Вікторія ГЕРАСИМЧУК




Джерело: http://www.day.kiev.ua/32849/
Категорія: Студентське життя | Додав: informservic (18.02.2009) | Автор: Інформ-Сервіс
Переглядів: 816 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 1
1  
До послуг ІТС "Інформ-Сервіс" звертаються студенти:
1. які знають, що самі не напишуть якісну наукову роботу;
2. для якого важливе значення має час, адже щоб самому написати наукову роботу потрібно затратати 2-3 тижні;
3. які знають, що за помірні гроші отримають якісну роботу з гарантією оперативного доопрацювання.
А викладачам потрібно не боротись з цим, а на захисті добре провести опитування по даній курсовій роботі.
Така моя думка.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Copyright MyCorp © 2016
Конструктор сайтів - uCoz